Понеділок, 02 листопада 2015 22:50

Міська централізована бібліотечна система

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Директор – Стадник Ольга Андріївна

вул. Духновича,1

т-н.: 2-10-30.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; www.muklib.mk.uz.ua)

 

  • Центральна міська бібліотека для дорослих ім. О. Духновича
  • Центральна дитяча бібліотека
  • Інтернет-центр
  • Бібліотека-філія №5 – Першотравнева наб. 3, тел. 4-41-78
  • Бібліотека-філія №7 бібліотека сімейного читання – вул. Росвигівська, 9 тел.: 5-95-42
  • Бібліотека-філія №9 — Першотравнева наб. 9а в приміщені ЗОШ №8.

Мукачівська міська бібліотека – одна з найстаріших в області – у 2009 році їй виповнилося 80. Для кількох поколінь мукачівців вона є центром інтелектуального спілкування, змістовного дозвілля, актуальної інформації, словом, місцем, де знаходить поживу розум і серце.

Варта уваги й історія створення книгозбірні.

Необхідність облаштування бібліотеки в Мукачеві була визнана чеським урядом ще в 1919 році. Але брак коштів відклав це питання на 10 років. В 1929 році уряд та мерія міста серйозно взялася за цю роботу. Бібліотечна рада, до якої входили найповажніші мужі міста, вивчала серед населення попит на літературу і турбувалася коштами, які необхідні були для цього. Спочатку вона керувала всією діяльністю бібліотеки. Йосип Хром’як, директор державної учительської гімназії, Ігнацій Дейч, директор єврейського кредитного товариства, Євген Кроо, директор лікарської каси робітників, Алдадар Р. – Вохзарі, редактор газети, опікувалися тим, щоб 26 листопада 1929 року читальня публічної бібліотеки Мукачева відкрила свої двері широкому загалу. Решту відділів абонементу – руський, чеський, мадярський і єврейський планувалося відкрити в міру їх облаштування. За два неповних місяців в читальню записалося 327 читачів. В своєму розпорядженні вона мала 90 газет та журналів: кожна значна партія Чехословацької республіки була представлена в читальні своїм виданням, а преса Підкарпатської Русі – повністю. Асигнування міста на бібліотеку – 85,337 чеських крон (вступні внески, продаж періодики і оплати за «бланки» – читацькі формуляри). Хочеться особливо підкреслити, що «устроители публичной библиотеки» дбали і про «приятное естетическое впечетление и удовлетворение требований, предъявляемых законом к читальному залу». Поставлена в залі, дякуючи щедрості міста, біла кахельна піч виділяла в холодні дні тепло, а світлом читальню забезпечували чотири електричні лампочки.

80 років – поважний людський вік. Цим рокам притаманні мудрість і житейський досвід. І звичайно, чимало пережитого. Чимало різних сторінок переглянуто і в історії нашої бібліотеки. З приходом радянської влади прийшло і варварське знищення книг, коли за «ворожу ідеологію» можна було потрапити і за грати.

Так бібліотека втратила твори В. Винниченка, Б. Грінченка, Ш. Алейхема (мовою оригіналу), твори закарпатських вчених і просвітителів, твори світової класики.

Комплектування літератури стало своєрідним і відображало радянську епоху і «найбільш читаючу епоху в світі». Щороку книги українською мовою надходило все менше й менше.

У 1958 році в бібліотеці утворено партійну і профспілкову організацію. Із 63-х тисячного книжкового фонду українською мовою 10 тисяч. Читачів, завдяки пересувкам у Паланку, Росвигові, Підгорянах стало майже 5 тисяч.

Відлига 60-х відкриває нові можливості для письменництва – у тому числі закарпатців. Заняття літоб’єднання «Полум’я» проходять у читальному залі бібліотеки. Серед учасників занять: В. Пагиря, Й. Жупан, Л. Дем’ян, Ю. Мейгеш, В. Ковач. Перша книга Василя Пагирі «Сім років» була представлена читачам в стінах бібліотеки. Частими гостями книгозбірні стають Ф. Кривін, В. Басараб, В. Вовчок, В. Поп, М. Томчаній, І. Чендей та інші письменники, які згодом стали окрасою красного письменництва нашого краю та України.

Щороку кількість читачів зростала, і наприкінці 60-х постало питання про реконструкцію бібліотеки. Будувала її все місто. В 1975 році ошатна будівля прикрасила центр міста. На першому поверсі розмістилася дитяча бібліотека, на другому – абонемент, на третьому – читальний зал для дорослих. З 1945 року зав. бібліотекою було призначено В. Ф. Гаврилова. Спеціальної освіти він не мав, однак 2 рази закінчив вищу партійну школу, був гарним організатором і очолював бібліотеку 13 років.

У 1977 році розпочалась централізація бібліотечної мережі – були утворені міські та районі централізовані бібліотечні системи (ЦБС). Отже міська бібліотека стала головною і для семи бібліотек, що розташовані в мікрорайоні міста.

Після виходу на пенсію В. Ф. Гаврилова директором бібліотеки була призначена М. К. Трухманова, яка згодом одна з перших бібліотечних працівників області отримала звання «Заслужений працівник культури». Кілька років посаду директора ЦБС обіймала Н. О. Клейменова, а з 1986 року міську ЦБС очолює Ольга Андріївна Стадник, яка була переведена на цю посаду з посади директора районної бібліотеки. Чуйна, творча людина, прекрасний керівник, яка повністю віддає свої зусилля на збереження бібліотечної справи у місті, в 2008 році нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

В роки перебудови бібліотека продовжувала працювати над виконанням своїх основних завдань: пропаганди книги, виховання підростаючого покоління та задоволення читацьких запитів.

Бібліотека завжди була в авангарді подій, які відбувалися в загальнодержавному та регіональному масштабах.

29 листопада 1989 року бібліотека вперше масштабно відзначає свій 60-річний ювілей, на якому були присутні делегації з усіх бібліотечних систем області та керівництво області і міста.

У зв’язку з фінансовою нестабільністю в державі бібліотека перша в області розпочинає надавати платні послуги населенню: платні об’єднання за інтересами «Макраме», «В’язання», гуртки по вивченню іноземних мов, книжкові аукціони, платне книго ношення, платні літературно-музичні вечори. Щороку бібліотека розширює перелік платних послуг. У 2008 році на рахунок бібліотеки за надані платні послуги поступило майже 80 тисяч гривень. В основному кошти спрямовувались на придбання нових книг та передплати періодики, але в поточному році бібліотека самостійно оплатила всі комунальні послуги. Книг за платні послуги було придбано на суму понад 9 тис. грн.

Невід’ємною частиною сьогодення бібліотеки є проведення раніше заборонених творчих акцій: Різдвяні зустрічі, конкурси колядок, «Книжковий Миколай», конкурс «Розкажу Миколаю, про що я читаю», Дні сім’ї, презентації та прем’єри нових книг, зустрічей з літературним бомондом, відзначення трагічних сторінок історії держави (Голодомору, політичних репресій та ін..). надзвичайно важливою сторінкою історії бібліотеки є її краєзнавча діяльність. Збір матеріалів і організація банку даних по сторінках історії краю, про письменників Закарпаття. Перша в області бібліотека відкрила міський інформаційний центр (МІЦ) «Влада інформує».

З приходом на посаду мера міста в 1998 році Балоги Віктора Івановича, бібліотека відчула значну фінансову та моральну підтримку – що тільки означала для нас доплата до зарплати з позабюджетних коштів міста – з 1998 по 2002 рр. – книги та комп’ютери в подарунок.

Несправедливо було б не відзначити увагу до проблем бібліотек і В. В. Петьовки – його подарунки в 10 тисяч гривень готівкою впродовж кількох років до Всеукраїнського дня бібліотек, поїздка на Львівський книжковий форум, фінансова підтримка і увага стосовно відкриття нового Інтернет-центру для інвалідів.

Ось тому і відкрита в бібліотеці золота «Книга друзів бібліотеки», де золотими літерами вписані імена людей, які внесли свій особистий вклад щодо матеріальної підтримки бібліотеки: В. І. Балога, В. В. Петьовка, В. В. Пагиря…

Визначною подією в історії не тільки бібліотеки, а й міста стало відкриття в 2003 році Інтернет-центру, за фінансової підтримки уряду США та сприяння Посольства США в Україні – особисто зав. відділом освіти, інформації та культури Валентини Пашкової.

Було б несправедливо не згадати ветеранів бібліотечної справи: Крейменову Ніну Олександрівну, Супенко Клавдію Іванівну, Крижанівську Євгенію Романівну, Попову Галину Іванівну, Постнову Галину Дмитрівну, Казибрід Віру Василівну, Слісаренко Ольгу Михайлівну, Дарниченко Наталію Костянтинівну, Мисла Емму Михайлівну, Шелякіну Юлію Григорівну.

Не один десяток років свої сили і здоров’я віддали бібліотеці нині покійні Полішніна Розалія Павлівна, Трухманова Марія Корніївна, Марченко Олена Іванівна, Нанаші Ганна Василівна, Вайданич Йолана Андріївна, Цуріна Галина Михайлівна.

Слід відмітити і теперішній колектив бібліотеки, який на високому рівні тримає сучасний імідж бібліотеки: Бурч М.В., Барлет Л.Д., Гліба Л.М., Пайдак М. В., Ледяєва Т. І., Дем’янчук Т. Г., Мікла М. А., Карпинець Н. В., Лещинець С. В., Дьордь О. В., Товтин А. М., Дюлай Є. М., Кушнір Н. П., Загорчак М. Д., Туряниця Т. М., Журавльова Т. А., Фаринич М.П., Павлусяк Н. Ф.

Роботу бібліотеки забезпечує технічний персонал: Борисова О. І., Басманова М. Є., Левченко О. Я., Богдан Л. Д., Голцапфел М. І., Дудченко М. Ю., Дюлай М.М., Шпеник Н. П.

З 1987 року бібліотеки щораз менше фінансуються державою. Постає питання про потрібність бібліотеки як інституції в не дуже здоровому державному організмі. Багато бібліотек скорочується. Однак в Мукачеві бібліотеки перші в області почали розшукувати і застосовувати нові форми роботи: ділові ігри, презентації, круглі столи, зустрічі з видатними людьми, які добре прижилися поруч із старими, традиційними формами роботи. Недофінансування галузі потребує якихось кроків до поліпшення ситуації. І Мукачівська міська ЦБС перша в області організовує платні клуби та гуртки.

У 1993 році, в рік ювілею О.Духновича, центральній міській бібліотеці присвоєно його ім’я.

2007 рік відзначився ще однією подією – відкриття сайту бібліотеки – www.muklib.mk.uz.ua.

На базі бібліотеки проводяться навчання директорів центральних, районних та міських ЦБС, за досвідом приїжджали директори бібліотек інших систем і відомств.

Відповідаючи на вимогу часу, наша книгозбірня намагається постійно впроваджувати інновації, поєднуючи їх з набутими традиціями, впроваджувати свою назву та розташування – в самому центрі міста, а також місію покладену на нас громадою Мукачева та ім’ям великого просвітителя нашого краю – Олександра Духновича.

Прочитано 882 разів Останнє редагування Неділя, 10 січня 2016 22:52

ГАЛЕРЕЯ

Контактна інформація

Facebook Like Box