П'ятниця, 07 липня 2017 19:02

Доручення: що це і для чого?

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

 

Темп нашого життя - шалений. Сьогодні занадто багато обов'язків, роботи, функцій та повноважень покладається на одну людину. Тому у сучасному суспільстві наразі має місце таке поняття, як делегування повноважень.

Відбувається абсолютно природній «розподіл ролей». Хтось ремонтує автомобілі, шиє одяг, займається фінансами і бізнесом. Дехто навчає дітей чи лікує людей.

Роль юриста у даному контексті - якісні послуги у сфері права як для бізнесу, так і для пересічних громадян. У цивільному обороті - це представництво та захист прав і законних інтересів особи чи цілої компанії.

Громадяни доручають іншим особам отримувати заробітну плату, здійснити купівлю-продаж товарів, чи, навіть, об'єктів нерухомого майна. Тож послуги юриста-представника на сьогодні є затребуваними як ніколи. Тому сфера застосування договору доручення в цивільному обороті є достатньо широкою.

Не є виключенням і представництво осіб під час здійснення державної реєстрації. При реєстрації власної компанії, нерухомості чи громадської організації будь-яка особа може виступити ПОВІРЕНИМ.

Тож сьогодні пропоную детальніше розібратись з договором доручення та нюансами його укладання. Як його правильно оформити та яку інформацію варто до нього включити?

Про договір доручення.

Цивільне законодавство визначає, що за договором доручення одна сторона (ПОВІРЕНИЙ) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (ДОВІРИТЕЛЯ) певні юридичні дії. Зрозуміло, що сторонами у договорі виступають відповідно ПОВІРЕНИЙ і ДОВІРИТЕЛЬ. Будь-яких особливих вимог до них немає, тобто в їх ролі може виступити будь-хто.

Суть відносин - юридичні дії, які повинні бути правомірними (тобто слід діяти суворо в рамках закону та договору), конкретними (слід чітко прописати, які саме дії, яким способом і у який строк повинен виконати повірений); здійсненними (тобто його можна виконати відомими та доступними засобами).

Важливо те, що повірений лише виступає як представник свого довірителя перед третіми особами, а права та обов'язки набуває довіритель. Наприклад, при реєстрації нерухомості повірений може лише здійснити представництво особи, а право власності набуває довіритель. Так само і з обов'язками.

Примітивний приклад: я укладу договір доручення з особою А, яка буде зобов'язаною придбати для мене квартиру десь у Дніпрі. Коли особа А за цим договором придбає та зареєструє цю квартиру, її єдиним законним власником буду я.

Договір доручення та довіреність.

Договір доручення часто плутають з таким документом, як довіреність. Ці поняття суміжні та нетотожні. Варто розуміти, що договір доручення - поняття ширше. Довіреність відтворює лише повноваження повіреного, і може охоплювати лише частину тих дій, які обумовлені у договорі. Довіреність не заміняє договір доручення, а є підтвердженням того, що він був укладений.

Характеристика та істотні умови.

Перед укладанням такого договору важливо розглянути умови, які слід включити до його змісту.

Найважливіше - предмет договору. Тобто коло тих дій, які потрібно виконати відповідно до отриманого доручення, тому суть треба розкрити в договорі дуже чітко та зрозуміло, аби не було колапсів.

Також необхідно прописати умови оплати, межі повноважень, а саме права та обов'язки сторін, та відповідальність, яку вони понесуть у випадку невиконання прописаних домовленостей. Далі - інші дійсно важливі питання на розгляд сторін, наприклад, термін дії договору та винагорода повіреного.

В ідеалі - таке доручення повинне бути нотаріально засвідченим.

Порівняльна характеристика з іншими договорами.

Договір доручення має багато спільного з іншими цивільно-правовими договорами. Такими, як договір комісії, який історично виник як вид договору доручення у торговельному обороті.

Договір доручення слід відрізняти від договору комісії. Ключова відмінність полягає у тому, що договір комісії реалізує комісіонер від свого імені, але за рахунок комітента. Дії ж за дорученням повірений виконує від імені та за рахунок довірителя. Тобто угода, підписана повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки саме довірителя.

Щодо договору підряду, то і підрядчик, і повірений звісно діють в інтересах особи, але разом з тим ці два договори відрізняються своїм предметом: у підряді предмет - матеріалізований результат роботи, а в договорі доручення - юридичні дії повіреного.

Договір доручення - це універсальний та корисний механізм для забезпечення і захисту своїх інтересів без зайвої втрати часу. Головне - у цьому документі повинні бути чітко прописані ключові нюанси щодо предмета угоди.

Прочитано 280 разів
Центр надання адміністративних послуг

Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГАЛЕРЕЯ

Контактна інформація

Facebook Like Box