П'ятниця, 08 липня 2016 15:37

Сесія Мукачівської міської ради відбулася у Мукачеві

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

 

07.07.2016 року, у четвер, відбулося 14 сесія Мукачівської міської ради 7-го скликання.

Депутати міської ради прийняли рішення з 27 питань порядку денного, зокрема й про найменування та перейменуванн вулиць міста.

Вулицю Горького було перейменовано на честь Штефана Августина, директора Торговельної Академії у м.Мукачево, протягом 1922-1938 рр., суспільно-політичного діяча, Голову Сойму Карпатської України.

В урочищі “Чернеча гора” було присвоєно наступні назви новоутвореним вулицям:

  • Вул. Антоновича Володимира. Антонович Володимир - 30 січня 1834, Махнівка, Київська губернія— 21 березня 1908, Київ — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв.

    Він створив так звану «київську школу» істориків, яка завдяки таким відомим учням Антоновича з Київського університету (Дмитро Багалій, Петро Голубовський, Михайло Грушевський, Митрофан Довнар-Запольський, Іван Линниченко, Віктор Гошкевич, Іван Каманін, Василь Данилевич, Василь Ляскоронський та ін.) заклала підвалини сучасної історичної науки.

    В.Антонович— автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України.

  • Вул. Багря́ного Івана. Багряний Іван - 2 жовтня 1906, Охтирка Харківська губернія — 25 серпня 1963, Новий Ульм, ФРН — український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.

    1944 року він написав один із найталановитіших творів — роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»).

    1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету „Українські вісті“. Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.

  • Вул. Бажа́на Миколи. Бажан Микола - 9 жовтня 1904, Кам'янець-Подільський, Подільська губернія (нині Хмельницька область) — 23 листопада 1983, Київ — український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч.

    Академік АН УРСР (з 1951), Заслужений діяч науки України (з 1966), заслужений діяч мистецтв Грузії (з 1964), народний поет Узбекістану. Герой Соціалістичної Праці (1974).

    У 1953–1959 — голова правління Спілки письменників України. Під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників В.Бобинського, Г.Епіка, І.Кириленка, О.Слісаренка, Д.Гофштейна, І.Кулика, М.Куліша, О.Влизька, Д.Загула, С.Пилипенка, В. Чечвянського, Б.Антоненка-Давидовича.

    У 1958–1983 роках — головний редактор Головної редакції Української Радянської Енциклопедії.

  • Вул. Богомо́льця Олександра. Богомолець Олександр - 24 травня 1881, Київ — 19 липня 1946, Київ — український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патофізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки.

    Засновник перших в Росії і Україні науково-дослідних закладів медичного профілю.

    Дійсний член (з 1929) і президент (з 1930) УАН (з 1936 — АН УРСР), академік (з 1932) і віце-президент (з 1942) Академії наук СРСР, академік Академії наук Білоруської РСР (з 1939), почесний академік Академії наук Грузинської РСР (з 1944), дійсний член Академії медичних наук СРСР (з 1944).

    Очолював створені ним Інститут експериментальної біології та патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР.

    Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо.

  • Вул. Брадача Івана. Брадач Іван (1732-1772рр.) — перший самостійний єпископ Закарпаття — Мукачівської греко-католицьої єпархії.
  • Вул. Ванзела Федора. Ванзел Федір Закарпатський футболіст і тренер. (1930-1992 рр) Захищав кольори клубів елітного дивізіону «Шахтар», «Динамо» (Мінськ), ЦСКА (Москва), а також ужгородського «Спартак». Тренер ФК "Приладист" Мукачево.
  • Вул. Верхня – нейтральна назва.
  • Вул. Вишнева – нейтральна назва.
  • Вул. Габди Василя. Габда Василь - Закарпатський живописець, пейзажист. Заслужений художник УРСР (1981), народний художник України (2000), лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (1995). Член СХУ (1958, Закарпатська організація).
  • Вул. Гомоная Євгена. Гомонай Євген - Багаторічний директор Мукачівської ДЮСШ.
  • Вул. Журавлина – нейтральна назва.
  • Вул. Звенигородського Віталія. Звенигородський Віталій(1931-2007рр.) – художник, член Націонльної Спілки художників України.
  • Вул. Квітки-Основ’яненка Григорія. Квітка-Основ’яненко Григорій - 18 (29) листопада 1778, с. Основа біля Харкова — 8 (20) серпня 1843 — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови.
  • Вул. Котрляревського Івана. Котляревський Іван - 29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава, — український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.
  • Вул. Котубея Золтана. Котубей Золтан(1941-2003рр.) — волейбольний тренер,майстер спорту СРСР.
  • Вул. Крушельницької Соломії. Крушельницька Соломія- (23 вересня 1872, с. Білявинці, тепер Бучацький район, Тернопільська область, Україна — 16 листопада 1952, Львів) — українська оперна співачка, педагог.За життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва.
  • Вул. Малинова — нейтральна назва.
  • Вул. Марії Терезії. Марія Терезія (1717 -1780) – австрійська імператриця, яка активно проводила реформи в дусі освіченого абсолютизму. Засновниця Лотаринзької гілки династії Габсбургів, вона входить до числа представників династії, що користувались найбільшою популярністю. Марія Терезія сприяла відокремленню Мукачівської єпархії від Егерського єпископату.
  • Вул. Майбороди Платона. Майборода Платон - 1 грудня 1918, Пелехівщина — 8 липня 1989, Київ — український композитор, народний артист УРСР (з 1968 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1962), народний артист СРСР (з 1979 року). Брат композитора Георгія Майбороди. Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс». В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драм. спектаклів, а також до фільмів.
  • Вул. Млавця Юрія. Млавець Юрій – (1909р. с. Лісковець Міжгірського р-ну.,1996р. м.Мукачево) громадський діяч, краєзнавець, активний захисник архітектурних пам’яток Мукачева, зокрема Мукачівського замку.
  • Вул. Мозера Івана. Мозер Іван (1933р. м.Мукачево -2006р. Москва) - закарпатський футболіст, заслужений тренер. Чемпіон СРСР: 1956, 1958 3-ї призер чемпіонатів СРСР: 1954, 1957. Володар Кубку СРСР: 1958, фіналіст Кубка 1957 та 1965 років. В 1964–1965 роках був капітаном мінського "Динамо". Учасник відбіркових матчів футбольного турніру Олімпійських ігор 1956 року.
  • Вул. Патона Бориса. Патон Борис - (нар. 27 листопада 1918, Київ, Українська Держава) — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук (1952); Президент НАН України (з 1962), перший нагороджений званням Герой України; директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (з 1986).
  • Вул. Пчілки Олени. Пчілка Олена - (справжнє ім'я Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова; 5 (17) липня 1849, Гадяч — 4 жовтня 1930) — українська письменниця, перекладач, етнограф, публіцист, громадський діяч, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук; мати поетеси Лесі Українки, сестра професора Михайла Драгоманова.

    Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.

  • Вул. Сливова — нейтральна назва.
  • Вул. Сметани Бедржиха. Сметана Бедржих – (Сметана Бедржих 2 березня 1824, Літомишль — 12 травня 1884) — відомий чеський композитор. Основний твір — симфонія «Моя країна».
  • Вул. Солігана Івана. Соліган Іван - Голова міськвиконкому (1970-1973 рр.)
  • Вул. Федьковича Юрія. Федькович Юрій - 8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці) — український письменник-романтик, культурно-освітній діяч, передвісник українського національного відродження Буковини. Федькович поєднував впливи західно-європейського романтизму з буковинським фольклором.

    Поеми Федьковича присвячені героїчним подвигам опришків, месників за кривду народу: «Довбуш» (1862), «Юрій Гінда», «Лук'ян Кобилиця» (1865), «Киртчалі», «Шипітські берези» та ін. Частина поетичної творчості Федьковича позначена впливом Т. Шевченка.

  • Вул. Хвильового Миколи. Хвильовий Микола - (справжнє ім'я Микола Григорович Фітільов), 1 (13) грудня 1893, Тростянець, Охтирський повіт, Харківська губернія — 13 травня 1933, Харків, УРСР) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. На знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції 13 травня 1933 року в Харкові, в будинку письменників «Слово», покінчив життя самогубством.
  • Вул. Черемшини Марка. Черемшина Марко - (справжнє ім'я: Іван Юрійович Семанюк) 13 червня 1874, Кобаки — 25 квітня 1927, Снятин — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Перша книга письменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX століття.
  • Вул. Штрауса Йогана. Штраус Йоган (14 березня 1804, Відень — 25 вересня 1849, там же) — австрійський композитор, скрипаль і диригент. Його вважають родоначальником музичної династії Штраусів. Й. Штраус був творцем нового типу вальсу, так званого віденського, що отримав широке поширення завдяки ритмічної гнучкості і мелодійної виразності.

В урочищі “Павлова гора” було присвоєно наступні назви новоутвореним вулицям:

  • вул. Вербна — нейтральна назва.
  • вул. Горіхова - нейтральна назва
  • вул. Квіткова - нейтральна назва
  • вул. Тюльпанова - нейтральна назва
  • вул. Яблунева - нейтральна назва

В районі вул. Великогірна новоутворену вулицю названо вул. Сяркевича Юрія. Сяркевич Юрій (1944-2015рр.), український живописець, графік, активний учасник мистецького життя Мукачева, заслужений художник України.

Оксана Копча, Віктор Бабіч,

практиканти відділу з питань внутрішньої

політики Мукачівського міськвиконкому

 

 

Прочитано 21749 разів
Відділ з питань внутрішньої політики Мукачівського міськвиконому

Про відділ

Facebook

Тел.: (03131) 5-44-61

e-mail: v.vp@mukachevo-rada.gov.ua

Адреса: м. Мукачево, пл. Духновича, 2 (кабінет № 42)

ГАЛЕРЕЯ

Контактна інформація