Кожен з нас ще з дитинства мав те чи інше захоплення, однак тільки для небагатьох воно з часом перетворюється на справу усього життя. Такі життєві приклади викликають цікавість і, коли трапляється відповідна нагода, то обов`язково намагаємося розпитати якомога більше і про саму людину і, власне, про його захоплення, яке своєю чергою збагачує нас новими знаннями та емоціями.
Групи чоловіків, які збиралися на подвір`ї навколо шахової дошки мимоволі привертали увагу багатьох дітей. Однак чи то через надмірну зосередженість облич гравців, чи через відсутність рухливості та надмірних зовнішніх емоцій інтерес до такої гри доволі швидко пропадав. У багатьох пропадав, але не в Сашка. І вже скоро хлопчина почав розгадувати премудрості гри, яка мов магнітом притягувала його увагу, змушувала приділяти їй значну частину вільного часу. Та маємо відзначити, що серед тих, скажімо фанатів, одного з найдревніших видів спорту був відомий на все місто шахіст, згодом чемпіон Мукачева, кандидат у майстри спорту Володимир Воробйов, який побачивши потяг хлопця до шахів, залюбки ділився з ним вже набутими знаннями та досвідом.
Наступною сходинкою для нашого героя стало зарахування його до міського шахового гуртка, який очолював дуже відомий мукачівський шахіст, багаторазовий чемпіон Мукачева та області, перший кандидат у майстри спорту в Мукачеві, знаний на увесь світ шаховий композитор Міклош Локкер. На той час цей же гурток відвідували Георгій Селезньов, Олексій Шевченко, Василь Паук, Олексій Слуцький, які через певний час стануть відомими у шахових колах спортсменами.
Та вже за рік гурток очолила інша також дуже шанована серед шахістів особистість - Йосип Сотмарі. Під його керівництвом йшло формування Олександра, як шахіста та згодом і організатора шахових справ у місті над Латорицею, продовжувача того позитивного, що заклали та дбайливо плекали його уславлені попередники.
У Мукачеві під керівництвом Йосипа Сотмарі юнак виконав норму 1 розряду, а вступивши до Львівського державного університету імені Івана Франка, вже на першому ж турнірі виконав норму кандидата в майстри спорту. Тут у Львові, в середовищі міської шахової спільноти, продовжується зростання майстерності мукачівця, який згодом стане лідером збірної університету з шахів.
По завершенні навчання у 1982 році Олександр Федів повертається до рідного міста, де працює вчителем фізики і на пропозицію колишнього свого вчителя очолює міський шаховий гурток, виховуючи мукачівську молодь та активно виступаючи у спортивних змаганнях. Однак у 1986 році його призвали до лав Збройних Сил і в цей період шаховий гурток очолив Володимир Коворданій, неординарна та високопрофесійна особистість, про яку з великою теплотою та захопленням згадують ті, хто його знав.
Повернення до шахової активності Олександра Федіва відбулося у лютому 2000 року, коли він очолив Мукачівський міський шахово-шашковий клуб. Часи були складними і новоспечений керівник направив всі свої зусилля на підтримку та збереженні того, що було напрацьовано шанованими попередниками.
По-справжньому знаковою та переломною подією для шахової спільноти Мукачева стала поява у 2007 році в міському клубі нашого земляка, великого шанувальника шахів, організатора дуже відомих міжнародних турнірів, у тому числі й чемпіонату світу 2008 року, Йозефа Реша, який вирішив надати потужну та всебічну підтримку розвитку шахової справи у нашому місті. 30 березня 2007 року було урочисто відкрито оновлений шаховий клуб і дитячу шахову школу. Паралельно з цим при клубі було створено Раду клубу, до якої увійшли Йозеф Реш, Олександр Федів, Олександр Галай, який до речі, очолював Федерацію шахів Закарпатської області, Олександр Гончаров та Михайло Беглий, які прикладали багато зусиль для роботи клубу. Щира зацікавленість у розвитку шахів міського голови Золтана Ленд`єла – це ще одна суттєва складова підтримки шахової справи у нашому місті. Необхідну допомогу, зокрема у проведенні турнірів, надавали також Володимир Уліганець та Сергій Кучінка, відповідальні працівники структурних підрозділів виконавчого комітету Мукачівської міської ради. Тож за такої серйозної підтримки Олександру Федіву вдається втілити у життя справжній «ренесанс» шахової справи з небаченою раніше кількістю знакових турнірів, а також кількісного та якісного зростання вихованців школи. Серед них з особливою гордістю він називає щорічні фестивалі – «Мукачівське літо» та «Різдвяне Мукачево», на одному з яких було зафіксовано рекорд України, як наймасовіше шахове змагання. Стали проводитися такі щорічні популярні турніри, як Кубок Йозефа Реша та Кубок Йосипа Сотмарі, турнір пам`яті Міклоша Локкера та Володимира Коворданія. Олександр Євгенович також пишається тим, що вдалося започаткувати у рідному місті проведення традиційних турнірів з нормою міжнародного майстра. Якраз завдяки цьому у Мукачеві з`явився перший міжнародний майстер - Владислав Тіба, колишній учень ЗОШ №2 ім.Тараса Шевченка. З 2007 року, тобто з часу заснування дитячої шахової школи, мукачівські вихованці стали домінувати на обласній першості, не зазнавши жодної поразки на змаганнях «Біла тура». Мукачівці успішно виступали в чемпіонатах Угорщини та Німеччини, куди були запрошені місцевими федераціями.
Гордість будь-якого клубу його вихованці та тренери. Тож мукачівці можуть пишатися успіхами міжнародного майстра Владислава Тіби, майстра ФІДЕ Андрія Вачилі, кандидатів у майстри спорту Олександра Решетаря, Хрісоваладіса Пеппаса, Вадима Петровського, Василя Буришина, Миколи Кейка, десятирічного першорозрядника Олега Сухана.
За цей час гостями клубу були відомі всьому світу гросмейстери. Серед них чемпіон світу Руслан Понамарьов, чемпіон світу Володимир Крамник, Сергій Рублевський, Ернесто Інаркієв, Костянтин Сакаєв, Павло Ельянов, Василь Іванчук, Найджел Шорт, Аркадій Найдич, Петер Леко, Михайло Бродський, Жансая Абдумалік.
Доброю підтримкою і для вихованців, і для тренерів є регулярні лекції від олімпійського чемпіона, міжнародного гросмейстера Захара Єфименка.
Коли людина багато працює, любить свою працю і професійно її виконує, то обов`язково знайдуться ті, хто зможе підставити плече, щоб учорашні чи навіть сьогоднішні досягнення не здавалися межею можливого. Власне щось подібне відбулося у нашому місті, коли за підтримки міської влади, Мукачівського міського голови Андрія Балоги для потреб шанувальників шахів в нашій міській громаді було виділене чудове приміщення в оновленому Палаці культури.
Здається до втілення заповітної мрії – створення шахової академії не так вже й далеко. Тож побажаймо і ініціатору цих добрих справ Олександру Федіву і всім, хто в різні часи підставив і продовжує підставляти йому плече допомоги, - втілити цю мрію у життя. Академія шахів - це було б дуже класно і для міста, і для міської громади.
P.S. Ще під час навчання у Мукачівській СШ №2 ім. Тараса Шевченка старшокласник з шахівницею в руках привертав увагу своїх однолітків, у тому числі й автора замітки (футболіста), для якого він викликав асоціації майбутнього поважного професора. І, хоча професором Олександр Федів не став та для розвитку шахів у нашому місті, разом зі своїми однодумцями зробив багато, що й стало причиною нашої розмови та цієї публікації.
Іван Лендьєл, м. Мукачево