УВАГА! 22 липня 2023 року набув чинності Закон України № 3103-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав».

Метою даного Закону є приведення нормативного регулювання, установленого пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року №2255-IX, у відповідність із положеннями Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022 у справі №3-270/2019(6302/19), яким зазначений припис був визнаний неконституційним.

Основні новели у сфері державної реєстрації прав:

• встановлено зобовʼязання державного реєстратора перевіряти наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
• визначено нові підстави закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, зокрема:
• набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ;
• визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону;
• уточнено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону.

Тобто, крім випадків прийняття Міністерством юстиції України, його територіальними органами рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням Закону та анулюється ВИКЛЮЧНО у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України відповідних рішень.