"Ну ось весна прийшла до тебе, Мила,

Але чомусь надворі - ще зима.

І густо сипле, та лише не снігом,

Руйнує "Градом" всі Твої міста.

На поготові зброя і набої,

Пісні Марусі і вірші Франка.

І дух козацький волі степової,

Що згодом гідно віднайшла УПА.

Міцним щитом стоять Твої герої.

Вони ж бо справжні, точно не з балад.

Москва згорить яскравіше від Трої,

Під звуки плачу й гулу канонад.

В тобі сплелися віра і надія,

Свобода й гідність, чесність і любов.

Пусте, що більше не літає "Мрія",

Взлетіли МИ на крилах молитов!

Ні, ти не впала! Ти не на колінах!

Ти у безпеці й точно не сама!

І не зважай на те, що Ти в руїнах,

Бо вже давно подолана пітьма." 

В.Зейкан

Василь почав писати вірші про війну з перших днів російської агресії і незважаючи на всі заборони лікарів, він одним із перших став добровольцем на виїзд в зону бойових дій

Слава Україні!