"Ну ось весна прийшла до тебе, Мила,
Але чомусь надворі - ще зима.
І густо сипле, та лише не снігом,
Руйнує "Градом" всі Твої міста.
На поготові зброя і набої,
Пісні Марусі і вірші Франка.
І дух козацький волі степової,
Що згодом гідно віднайшла УПА.
Міцним щитом стоять Твої герої.
Вони ж бо справжні, точно не з балад.
Москва згорить яскравіше від Трої,
Під звуки плачу й гулу канонад.
В тобі сплелися віра і надія,
Свобода й гідність, чесність і любов.
Пусте, що більше не літає "Мрія",
Взлетіли МИ на крилах молитов!
Ні, ти не впала! Ти не на колінах!
Ти у безпеці й точно не сама!
І не зважай на те, що Ти в руїнах,
Бо вже давно подолана пітьма."
В.Зейкан
Василь почав писати вірші про війну з перших днів російської агресії і незважаючи на всі заборони лікарів, він одним із перших став добровольцем на виїзд в зону бойових дій
Слава Україні!