Музикант та аеророзвідник Максим Остяк, позивний Остін, загинув 4 липня 2022 року на Харківщині, під час виконання бойового завдання.

Максим народився у Полтаві. Здобув фах інженера-будівельника у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Подорожував Україною та світом. Довгий час жив у Києві. Працював у музеї історії Києва. Був солістом гурту «Reve tа Stogne». Співав всюди, умів виконувати горловий спів. Займався спортом.

У лютому 2014-го був активним учасником Революції гідності та дістав поранення. Коли почалася повномасштабна війна, Максим пішов добровольцем. Потрапив до аеророзвідувального підрозділу 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ».

За 5 днів до його відправки на фронт, Максим познайомився з дівчиною Катериною. Вони провели їх разом та закохалися.

«50 днів. Усього 50 днів нам подарувала доля. 5 з 50 ми були поряд. Дотик до дотику, погляд до погляду, не розлучаючись. З першої зустрічі й до останньої. Потім він їде на фронт. Відразу в найгарячіші місця. А там він танцював гопака в броніку з кулеметом. Oстін – це людина несамовитої енергії, неймовірної харизми, незламної жаги до справедливості та свідомого життя у вільній та незалежній державі», – розповідає Катерина Ставицька.

Вони весь час спілкувалися, проводили час разом через відеозв’язок. Танцювали, робили розтяжку або просто мовчки дивилися один одному в очі. Чекали на ротацію Максима, мріяли і хотіли планувати спільне майбутнє. Він казав дівчині: «Мала, я ж безсмертний... не переживай».

«У ніч з 3 на 4 липня Макс попередив, що йде на важливе завдання, буде без зв'язку близько 5 днів. Я пишу йому про свої почуття, а він: «Можна запостити?» Це був останній його пост у Фейсбуці... Через 12 днів мені зателефонував його військовий побратим. «Макса більше немає»... Загинув одразу», – додала Катерина.

Поховали Максима у рідній Полтаві. У нього залишилися мама, брат, племінники, донечка та кохана дівчина.