Розташований на високій горі (68 м), що знаходиться на південній окраїні міста. Силует замкових будівель органічно зливається з ландшафтом. Вражають габарити замку. Довжина близько 247 м; ширина 38 – 110 м; перепад висоти 26 м; площа – 1,7 га. Товщина стін досягає місцями 3,8 м, глибина ровів – 15-19 м. Площа забудови – 1,7 га.

Імовірно, першопочатки замку сягають ІХ століття. В ХІІ-ХІІІ ст. на горі вже існувало укріплення, зведене для оборони границь Київської Руси та торгового шляху, що пролягав через долину Латориці, Верецький перевал. Великий внесок в розбудову замку вклав подільський князь Федір Корятович, коли отримав в 1396 році Мукачівську домінію від угорського короля. На той час основним укріпленням служив донжон у вигляді квадратної вежі. Під вежею в скалі була видовбана глибока криниця. Вежу оточував сухий рів з фортифікаційним муром. Від перших оборонних укріплень збереглися три вежі в перебудованому вигляді.

Протягом століть замкові будівлі часто руйнувались та перебудовувались. На даний час об’ємно-просторову структуру замку формують три двори. Це нижній, середній та верхній замки.

Нижній двір обмежений трьома корпусами, розташованими на бастіонах, які створюють напівзамкнутий простір. З півдня знаходився равелін з підйомним мостом через сухий рів. Тепер цей рів частково засипаний. З північної сторони нижній двір з’єднується з середнім двором. Середній двір складається з двох корпусів, в яких колись розміщувався гарнізон. Розбудовувався середній двір, імовірно, в XVII-XVIII ст.. Другий поверх надбрамного корпусу добудований над арсеналом в 1624 році. Перекриття в цій будівлі хрестові (з ліпниною) та півциркульні склепіння. Двоповерховий корпус, що закриває двір з східної сторони вимурований з каменю та цегли, в плані нагадує трапецію. Перекриття над першим поверхом – циліндричне склепіння, над другим – плоске. Інша частина приміщень перекрита хрестовими склепіннями. Стіна зовнішнього фасаду має завершення у вигляді цегляного парапету з бійницями. В рівні першого поверху корпус з’єднується з рицарським залом, розташованим в казематі південно-східного бастіону. Сполучення з верхнім замком здійснюється через двоє сходів. Триповерховий західний корпус середнього двору – прямокутний в плані, вимурований з каменю та цегли, з хрестовими та циліндричної форми перекриттями. З сторони двору корпус експонується відкритою галереєю, прикрашеною на фасаді знаковим каменем, що містить латиномовний надпис «площа Ракоці». З зовнішньої сторони під вінчаючим карнизом знаходяться прорізані бійниці. Закриває середній двір північний корпус, зведений в 1629 році будівничим  - Я. Балінгом. 

Верхній двір сформований у вигляді П-подібної форми з житлових корпусів володаря замку. Корпуси неодноразово перебудовувались, з збереженням фрагментів первісних об’ємів від замку Корятовича XIV ст..  Серед законсервованих руїн донжона знаходиться криниця, глибина якої досягає 85 метрів. На глибині прибл. 13 м з шахти колодязя ведуть гвинтові сходи. Внутрішні фасади корпусів прикрашають відкриті галереі у вигляді аркади. Перекриття приміщень – циліндричні та хрестовинні склепіння прикрашені ліпниною. Вишуканою ліпниною оздоблені склепіння презентаційних залів третього поверху північного корпусу. Зали мають вихід на бастіони. В цокольному поверсі існують сходи, що ведуть в рів. На одній з терас верхнього замку розташована каплиця. Над західним корпусом височіє вежа зведена в ХХ ст., в якій знаходиться водонапірний резервуар.

Кожен з дворів мав свою оборонну систему. Укріплений замок бастіонами з оборонними стінами, які розділяють об’єми на три частини. Оборонні стіни оточені сухими ровами глибиною 5,6-9,5 м та шириною 8-23 м. Через рови були прокладені мости. Збереженим є рів нижнього замку через який прокладений сучасний дерев’яний міст. В кращі часи цей міст  був обладнаний підйомним механізмом.

 За іконографічними даними можна прослідити етапи розвитку та видозміни оборонних укріплень замку.  На одній з гравюр середньовіччя силуєт «Паланку» визначений численими оборонними вежами, потреба в яких відпала з розвитком артилеріїї. З часом замок набуватиме все інших об’ємів на вимогу часу. Історія Мукачівського замку (світська та військова хроніки),  – багатогранна, та не менш цікавими є етапи його  розбудови та реконструкцій.