Питання розподілу та надання громадянам жилих приміщень регулюється Житловим кодексом УРСР та «Правилами обліку громадян які потребують покращення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. № 470.
Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку громадян які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 Житлового Кодексу УРСР, а також інших випадків, передбачених чинним законодавством. Громадянам, які перебувають на обліку громадян які потребують поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
З-поміж громадян, взятих на облік, що потребують поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового (позачергового) одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Жиле приміщення надається громадянам в межах 13,65 квадратного метра на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті (9 кв. м. на особу по м. Мукачево). При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
При передачі громадянами житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.
Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі (частина друга статті 50).
Відповідно до ст. 50 Житлового кодексу УРСР жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути упорядженим згідно умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.
Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу.
Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям інвалідів і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради, а у випадках, передбачених законодавством - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітету відповідної Ради про надання жилих приміщень для заселення.
В будинках громадського житлового фонду жилі приміщення надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітету відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради про надання жилих приміщень для заселення.
У будинках, які передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад та іншим організаціям (стаття 26), у разі звільнення жилих приміщень, вони заселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад та організаціями.