Василь Феделеш почав працювати лікарем у березні 2022 року – лише за кілька тижнів від початку повномасштабного вторгнення Росії, і саме у той час, коли його країна відчувала найбільшу потребу в медичних послугах. Сьогодні до його пацієнтів належать як місцеві мешканці, так і переселенці, а також ветерани сил оборони України.
Василь – один із тих 517 тис. українських медиків, що й надалі отримують заробітну плату за допомогою прямої бюджетної підтримки USAID, обсяг якої нині становить уже 22,9 млрд. дол. США.
«Я став до роботи на початку березня, і одразу ж опинився у самій гущині подій. Від початку повномасштабної війни, до нас приходить багато пацієнтів із розладами сну, тривогою, депресіями та панічними нападами. Окрім того, стало набагато більше хворих на посттравматичні стресові розлади.
Спочатку нашими пацієнтами були переважно переселенці та військові, але потім почало приходити багато людей, які ніколи не були в зоні бойових дій. Ця війна вплинула і на їхнє психічне здоров’я.
На щастя, у Мукачеві ми тісно співпрацюємо з сімейними лікарями – вони направляють до нас своїх пацієнтів, і ми не відмовляємо жодному з них.
Дуже важливо, щоб послуги у сфері психічного здоров'я були доступними для людей. У кожній громаді має бути психіатр, до якого можна звернутися з такими проблемами. Окрім того, люди мають знати, що коли в них є психологічні проблеми, найкращий вихід – це звернутися до спеціаліста, і в цьому немає жодного сорому.
Нині психіатрія в Україні пов’язана з певною стиґмою. Дехто і досі вважає, що звернення до психіатра – це пляма на всій родині. Але люди змінюють свою думку, коли починають лікування і відчувають поліпшення свого стану. Потім вони шкодують, що не звернулися до лікаря раніше».
