«Тут дуже швидко приходить розуміння – або ти, або тебе…»

– У 2021 році я проходив строкову службу, звільнився в листопаді й планував після невеликого відпочинку підписати контракт із ЗСУ. Але не встиг – менш як за три місяці почалася повномасштабна війна. Я одразу пішов у військкомат, а оскільки сам із Чернівців, потрапив у 128 бригаду.

Можу сказати, що війна й строкова служба – абсолютно різні речі. Тут гинуть люди і дуже швидко приходить розуміння – або ти, або тебе. Але строкова служба дуже пригодилася, мене не треба було вчити елементарним речам, навпаки – я сам підказував бійцям щось по тактичній чи вогневій підготовці.

Ми стояли серед поля за населеними пунктами, нас часто обстрілювали з «Градів», танків, а потім із повітря російські вертушки. Вилетять із-за посадки, відстріляють боєкомплект і зразу сховаються. Діяли хитро, не підлітали на відстань досяжності наших зенітно-ракетних комплексів. Я крикну: «Повітря!», ми всі падаємо в траншеї, ховаємося в бліндажі. А через хвилину знову готові до бою. Бувало й так, що росіяни діяли дуже примітивно – повзе до нас група по мінному полю й починає підриватися – по 10 – 15 чоловік. А наші кулеметники їх добивають. Безглузді втрати з їхнього боку. Але мені їх зовсім не шкода.

Ночували ми в бліндажах, бувало, спали і в броніках, тому що обстрілювали нас часто й по ночах. Але нічого страшного. Я хочу, щоб мої рідні й близькі жили у вільній країні, на вільній землі, в нормальній цивілізації. І готовий заради цього витерпіти що завгодно!